засове́ць – іменник чоловічого роду | ||
(зменш. до засов) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | засове́ць | засівці́ |
родовий | засівця́ | засівці́в |
давальний | засівцю́, засівце́ві | засівця́м |
знахідний | засове́ць | засівці́ |
орудний | засівце́м | засівця́ми |
місцевий | на/у засівцю́, засівці́ | на/у засівця́х |
кличний | засівцю́* | засівці́* |
[діал.] |