| | |
| засо́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | засо́вуватися, засо́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | засо́вуймося, засо́вуймось |
| 2 особа | засо́вуйся, засо́вуйсь | засо́вуйтеся, засо́вуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засо́вуватимуся, засо́вуватимусь | засо́вуватимемося, засо́вуватимемось, засо́вуватимемся |
| 2 особа | засо́вуватимешся | засо́вуватиметеся, засо́вуватиметесь |
| 3 особа | засо́вуватиметься | засо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | засо́вуюся, засо́вуюсь | засо́вуємося, засо́вуємось, засо́вуємся |
| 2 особа | засо́вуєшся | засо́вуєтеся, засо́вуєтесь |
| 3 особа | засо́вується | засо́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| засо́вуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | засо́вувався, засо́вувавсь | засо́вувалися, засо́вувались |
| жін. р. | засо́вувалася, засо́вувалась |
| сер. р. | засо́вувалося, засо́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| засо́вувавшись |
