| заста́витися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (заповнитися; загородитися) | ||
| Інфінітив | заста́витися, заста́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заста́вмося, заста́вмось | |
| 2 особа | заста́вся | заста́втеся, заста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заста́влюся, заста́влюсь | заста́вимося, заста́вимось, заста́вимся |
| 2 особа | заста́вишся | заста́витеся, заста́витесь |
| 3 особа | заста́виться | заста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заста́вився, заста́вивсь | заста́вилися, заста́вились |
| жін.р. | заста́вилася, заста́вилась | |
| сер.р. | заста́вилося, заста́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заста́вившись | ||