| заста́вний – прикметник | ||||
| (від: застава у значенні охоронної варти, місця; від заставка) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заста́вний | заста́вна | заста́вне | заста́вні |
| родовий | заста́вного | заста́вної | заста́вного | заста́вних |
| давальний | заста́вному | заста́вній | заста́вному | заста́вним |
| знахідний | заста́вний | заста́вну | заста́вне | заста́вні |
| орудний | заста́вним | заста́вною | заста́вним | заста́вними |
| місцевий | на/у заста́вному, заста́внім | на/у заста́вній | на/у заста́вному, заста́внім | на/у заста́вних |