| зата́нчити – дієслово доконаного виду | ||
| (затанцювати) | ||
| Інфінітив | зата́нчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зата́нчмо, зата́нчімо | |
| 2 особа | зата́нч, зата́нчи | зата́нчте, зата́нчіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зата́нчу | зата́нчимо, зата́нчим |
| 2 особа | зата́нчиш | зата́нчите |
| 3 особа | зата́нчить | зата́нчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зата́нчив | зата́нчили |
| жін.р. | зата́нчила | |
| сер.р. | зата́нчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зата́нчений | ||
| Безособова форма | ||
| зата́нчено | ||
| Дієприслівник | ||
| зата́нчивши | ||