| за́ткало – іменник середнього роду | ||
| (затичка з ганчірок, якою закривають димохід у печі) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | за́ткало | за́ткала |
| родовий | за́ткала | за́ткал |
| давальний | за́ткалу | за́ткалам |
| знахідний | за́ткало | за́ткала |
| орудний | за́ткалом | за́ткалами |
| місцевий | на/у за́ткалі | на/у за́ткалах |
| кличний | за́ткало* | за́ткала* |
| [розм.] |