| | | | |
| затушко́ваний1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| (замотаний) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | затушко́ваний | затушко́вана | затушко́ване | затушко́вані |
| родовий | затушко́ваного | затушко́ваної | затушко́ваного | затушко́ваних |
| давальний | затушко́ваному | затушко́ваній | затушко́ваному | затушко́ваним |
| знахідний | затушко́ваний, затушко́ваного | затушко́вану | затушко́ване | затушко́вані, затушко́ваних |
| орудний | затушко́ваним | затушко́ваною | затушко́ваним | затушко́ваними |
| місцевий | на/у затушко́ваному, затушко́ванім | на/у затушко́ваній | на/у затушко́ваному, затушко́ванім | на/у затушко́ваних |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
