| захва́тний – прикметник | ||||
| (від: захва”т) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | захва́тний | захва́тна | захва́тне | захва́тні |
| родовий | захва́тного | захва́тної | захва́тного | захва́тних |
| давальний | захва́тному | захва́тній | захва́тному | захва́тним |
| знахідний | захва́тний | захва́тну | захва́тне | захва́тні |
| орудний | захва́тним | захва́тною | захва́тним | захва́тними |
| місцевий | на/у захва́тному, захва́тнім | на/у захва́тній | на/у захва́тному, захва́тнім | на/у захва́тних |