| зацурува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (зв’язати що-небудь за допомогою палки (цурки) | ||
| Інфінітив | зацурува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацуру́ймо | |
| 2 особа | зацуру́й | зацуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацуру́ю | зацуру́ємо, зацуру́єм |
| 2 особа | зацуру́єш | зацуру́єте |
| 3 особа | зацуру́є | зацуру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацурува́в | зацурува́ли |
| жін.р. | зацурува́ла | |
| сер.р. | зацурува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зацурува́вши | ||