| зацю́цяти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зацю́цяти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацю́цяймо | |
| 2 особа | зацю́цяй | зацю́цяйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацю́цяю | зацю́цяємо, зацю́цяєм |
| 2 особа | зацю́цяєш | зацю́цяєте |
| 3 особа | зацю́цяє | зацю́цяють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацю́цяв | зацю́цяли |
| жін.р. | зацю́цяла | |
| сер.р. | зацю́цяло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зацю́цявши | ||