| зацявкоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зацявкоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зацявкоті́мо, зацявкоті́м | |
| 2 особа | зацявкоти́ | зацявкоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зацявкочу́ | зацявкотимо́, зацявкоти́м |
| 2 особа | зацявкоти́ш | зацявкотите́ |
| 3 особа | зацявкоти́ть | зацявкотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зацявкоті́в | зацявкоті́ли |
| жін.р. | зацявкоті́ла | |
| сер.р. | зацявкоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зацявкоті́вши | ||