| заясні́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заясні́лий | заясні́ла | заясні́ле | заясні́лі |
| родовий | заясні́лого | заясні́лої | заясні́лого | заясні́лих |
| давальний | заясні́лому | заясні́лій | заясні́лому | заясні́лим |
| знахідний | заясні́лий | заясні́лу | заясні́ле | заясні́лі |
| орудний | заясні́лим | заясні́лою | заясні́лим | заясні́лими |
| місцевий | на/у заясні́лому, заясні́лім | на/у заясні́лій | на/у заясні́лому, заясні́лім | на/у заясні́лих |