| | | | |
| заіржа́влений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | заіржа́влений | заіржа́влена | заіржа́влене | заіржа́влені |
| родовий | заіржа́вленого | заіржа́вленої | заіржа́вленого | заіржа́влених |
| давальний | заіржа́вленому | заіржа́вленій | заіржа́вленому | заіржа́вленим |
| знахідний | заіржа́влений, заіржа́вленого | заіржа́влену | заіржа́влене | заіржа́влені, заіржа́влених |
| орудний | заіржа́вленим | заіржа́вленою | заіржа́вленим | заіржа́вленими |
| місцевий | на/у заіржа́вленому, заіржа́вленім | на/у заіржа́вленій | на/у заіржа́вленому, заіржа́вленім | на/у заіржа́влених |
