| заіржа́вілий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заіржа́вілий | заіржа́віла | заіржа́віле | заіржа́вілі |
| родовий | заіржа́вілого | заіржа́вілої | заіржа́вілого | заіржа́вілих |
| давальний | заіржа́вілому | заіржа́вілій | заіржа́вілому | заіржа́вілим |
| знахідний | заіржа́вілий | заіржа́вілу | заіржа́віле | заіржа́вілі |
| орудний | заіржа́вілим | заіржа́вілою | заіржа́вілим | заіржа́вілими |
| місцевий | на/у заіржа́вілому, заіржа́вілім | на/у заіржа́вілій | на/у заіржа́вілому, заіржа́вілім | на/у заіржа́вілих |