заїжджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
(в’їжджати; їхати кудись далеко; збочувати з дороги) | ||
Інфінітив | заїжджа́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заїжджа́ймо | |
2 особа | заїжджа́й | заїжджа́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заїжджа́тиму | заїжджа́тимемо, заїжджа́тимем |
2 особа | заїжджа́тимеш | заїжджа́тимете |
3 особа | заїжджа́тиме | заїжджа́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заїжджа́ю | заїжджа́ємо, заїжджа́єм |
2 особа | заїжджа́єш | заїжджа́єте |
3 особа | заїжджа́є | заїжджа́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
заїжджа́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | заїжджа́в | заїжджа́ли |
жін. р. | заїжджа́ла | |
сер. р. | заїжджа́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заїжджа́вши |