| | |
| заїзди́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заїжджати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заїзди́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заїзді́мо, заїзді́м |
| 2 особа | заїзди́ | заїзді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заїзди́тиму | заїзди́тимемо, заїзди́тимем |
| 2 особа | заїзди́тимеш | заїзди́тимете |
| 3 особа | заїзди́тиме | заїзди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заїжджу́ | заїздимо́, заїзди́м |
| 2 особа | заїзди́ш | заїздите́ |
| 3 особа | заїзди́ть | заїздя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заїздячи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заїзди́в | заїзди́ли |
| жін. р. | заїзди́ла |
| сер. р. | заїзди́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заїзди́вши |
