| | |
| заї́куватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заї́куватися, заї́куватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заї́куймося, заї́куймось |
| 2 особа | заї́куйся, заї́куйсь | заї́куйтеся, заї́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заї́куватимуся, заї́куватимусь | заї́куватимемося, заї́куватимемось, заї́куватимемся |
| 2 особа | заї́куватимешся | заї́куватиметеся, заї́куватиметесь |
| 3 особа | заї́куватиметься | заї́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заї́куюся, заї́куюсь | заї́куємося, заї́куємось, заї́куємся |
| 2 особа | заї́куєшся | заї́куєтеся, заї́куєтесь |
| 3 особа | заї́кується | заї́куються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заї́куючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заї́кувався, заї́кувавсь | заї́кувалися, заї́кувались |
| жін. р. | заї́кувалася, заї́кувалась |
| сер. р. | заї́кувалося, заї́кувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заї́кувавшись |
