| заї́лий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заї́лий | заї́ла | заї́ле | заї́лі |
| родовий | заї́лого | заї́лої | заї́лого | заї́лих |
| давальний | заї́лому | заї́лій | заї́лому | заї́лим |
| знахідний | заї́лий | заї́лу | заї́ле | заї́лі |
| орудний | заї́лим | заї́лою | заї́лим | заї́лими |
| місцевий | на/у заї́лому, заї́лім | на/у заї́лій | на/у заї́лому, заї́лім | на/у заї́лих |