| заї́хати1 – дієслово доконаного виду | ||
| (в’їхати; заїхати кудись далеко; збочити з дороги) | ||
| Інфінітив | заї́хати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заї́дьмо | |
| 2 особа | заї́дь | заї́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заї́ду | заї́демо, заї́дем |
| 2 особа | заї́деш | заї́дете |
| 3 особа | заї́де | заї́дуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заї́хав | заї́хали |
| жін.р. | заї́хала | |
| сер.р. | заї́хало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| заї́хавши | ||