Збудження емоційної сфери дошкільнят засобами музики
(консультація для вихователів)
Вихователь-методист ЗДО №9
С. Й. Колочун
Музкерівник Ілюшик Р. В.
Аби самопочуття дошкільників було добрим, а світобачення –
оптимістичним, педагог з великим терпінням і любов’ю має оберігати дітей
від стресів та життєвих негараздів. Тому дедалі актуальнішим стає процес
формування емоційної культури дітей дошкільного віку.
Останні психолого – педагогічні спостереження доводять, що нині у
практичній роботі з дітьми недостатньо уваги приділяють їхньому
емоційному розвитку, на відміну від інтелектуального. Як відомо, сама по
собі емоційна сфера якісно не розвивається – її необхідно розвивати.
Феномен «засушеного серця» (відсутність почуттів), про який писав свого
часу видатний психолог Лев Виготський, на жаль залишається актуальним і
нині. Замикаючись на телевізорах і комп’ютерах, сучасні діти позбавляють
себе багатьох джерел для поповнення емоційних вражень, переживань та
відчуттів. Тож розвиток і корекція недоліків емоційної сфери дошкільників
мають розглядатися як одне з найважливіших завдань виховання.
ВПЛИВ МУЗИКИ НА ЕМОЦІЙНУ СФЕРУ ДІТЕЙ.
Одним із засобів ефективного розвитку як емоційної, так і
рефлексивної культури дітей дошкільного віку є музична діяльність. Музика
як найемоційніший з усіх видів мистецтва близька вразливій натурі дитини, і
в цьому полягає сила її виховного впливу.
Немає дітей абсолютно байдужих до музики. Адже вона допомагає:
Розібратися у своїх та чужих переживаннях, порівнюючи певні
музичні враження з основними психологічними уявленнями, які
визначають особистісні якості людини;
Розвинути художнє сприймання;
Зробити палітру своїх емоцій багатою і різноманітною
Окрім того слід зазначити, що музика має свою специфіку: сприймання
відбувається не від загального до особистого, а від особистого до
загального, тобто не від уявлень до почуттів, а від почуттів до уявлень. З
огляду на це музику розуміють як специфічну мову психологічного стану
людини і сприймають як процес активізації найхарактерніших рис і
відчуттів особистості.
Дошкільний вік – це період накопичення музичних вражень,
інтенсивного музичного сприймання, розвитку емоційної сфери та творчої
уяви. Завдяки створеному музично – емоційному середовищу відбувається
розвиток почуттів вихованців та корекція порушеної емоційно вольової
сфери.
У дитячому віці гостро проявляється потреба. Яку психологи як
потребу в емоційному насиченні, особливо під час сприймання творів
мистецтва та музики. Ця природна потреба дітей полягає у зміні емоційних
станів, бажання пережити різноманітну гаму емоцій, відчути нові яскраві
почуття.
Тому серед основних завдань музичного виховання мають бути:
Створення комфортних умов для розвитку емоційно-художніх,
морально-естетичних, комунікативно-рефлексивних засад
особистості засобами музичного мистецтва;
Формування навичок активного музичного сприймання, яке пов’язане
із психічними процесами, як-от мислення, мовлення, пам’ять, уява,
увага, та досвідом спілкування з музикою
Розвиток чутливості до музики – від імпульсивних відгуків на
найпростіші музичні явища до більш виражених і різноманітних
емоційних реакцій, які характеризують мімічні, рухові та мовленнєві
прояви
Збагачення дітей музичними враженнями завдяки формуванню
вибіркового, а відтак оцінного ставлення до музики;
Забезпечення інформаційно-пізнавальних, творчих та психологічних
потреб дітей у музичному мистецтві;
Профілактика та корекція засобами музики психологічних станів і
функцій.
АРТ-ТЕРАПІЯ АБО «ЛІКУВАННЯ МИСТЕЦТВОМ» Є ЧУДОВИМ
ЗАСОБОМ САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ І ДАЄ ЇМ ЗМОГУ:
«відкритися», поділитися своїми емоціями та страхами;
Висловити словами переживання та почуття;
Віднайти душевну гармонію
Краще зрозуміти себе
Довідатись і навчитися виражати власні почуття;
Упоратися з проблемами, що викликають негативні емоції, які
часто дитина не в змозі вербалізувати, і дати вихід творчої
енергії.
Поряд із численними арт терапевтичними техніками, як-от «мандала»
(малювання в колі),образ і пластика настрою, фото колаж і аплікація,
піскотерапія, кольоротерапія, кінетотерапія, танцювальна терапія, а
нині особливої популярності набуває метод музико малювання.
Музико малювання за ступенем позитивного впливу на емоції
дітей перевершує всі інші види дитячої діяльності. Музика у
поєднанні з образотворчою діяльністю дає змогу зазирнути у психіку
кожної дитини, простежити за станом її здоров’я і збагнути, чи
відбуваються позитивні зміни в її розвитку.
Вплив музики відбувається безпосередньо під час малювання.
Для створення дітьми будь якого художнього образу у своїх роботах
звучать музичні твори, які стимулюють їхні емоційно-образні уявлення
та активізують творчі здібності. Емоційний вплив музики такий, що
викликає у дітей безліч асоціацій. Рухи руки стають плавними і
водночас упевненими. Діти не бояться зробити щось неправильно.
Колір і музика, ритм і графіка захоплюють дітей і занурюють у свій
чарівний світ. Тож діти стають зосередженими, їхня увага
концентрується на слуховій координації, а рухи руки
підпорядковуються роботі «зачарованого» музикою мозку.
Зрозуміло, що зустріч з різними видами мистецтва не робить
дітей миттєво духовно багатими чи розвиненими. Утім досвід
естетичного переживання діти пам’ятають доволі довго і тому завжди
прагнуть відчути вже знайомі емоції, що закарбувалися в пам’яті від
зустрічі з прекрасним.
Існують два підходи до музико малювання:
Малювання під музику – музика лише як фон, що здійснює
релаксаційну, заспокійливу функцію;
Малювання музики – музика як об’єкт для дослідження
відчуттів і емоцій.
Провідний вітчизняний науковець і педагог Світлана Науменко стверджує,
що змістом музики є емоції, настрої і почуття. Тому застерігає музичних
керівників від спрямування дитячої музичної уяви до конкретних образів і
явищ, позаяк у музиці можна переживати певні почуття, настрої,
драматургію їх розвитку, а не конкретні предмети і явища. Тому на думку
вченого, лише програмні музичні твори можна пропонувати дітям
відображати у малюнках, при цьому не надто захоплюватися використанням
музики як фону під час занять з малювання. Тому що це нівелює роль
музичного твору, позбавляє його виховного зерна і формує у дітей
поверхневе, легковажне ставлення до музики.
Натомість Людмила Шульга педагог, автор-розробник альтернативної
програми «Розвиток творчих здібностей старших дошкільників на заняттях з
малювання» рекомендує під час ознайомлення дітей із творами художників
«учити слухати картину і бачити музику».
Треба завжди налаштовувати дітей щиро слухати музику, оскільки це
викликає бажання «увійти в музику, злитися з нею в єдине ціле»
Доведено, що навіть звичайне прослуховування музики дає свій
позитивний результат на корекцію емоційного стану дитини.
Музика допомагає:
Нормалізувати фізичний стан удвічі швидше
Значно прискорити формування тих чм інших рефлексів, звичок
Посилити активність кори головного мозку
Можна запропонувати дітям послухати наступні
музичні твори для подолання емоційного перенапруження
«Баркарола» із циклу «Пори року» П.І.Чайковського
«Лебідь» із циклу «Карнавал тварин» Каміля Сен-Санса
Ноктюрн фа-мажор Фредеріка Шопена
Музичні твори для зняття пригнічених, депресивних станів:
«Аve Maria» Франца Шуберта
Ода «До радості» з фіналу Симфонії №9 Л.Бетховена
Прелюдія до-мажор Ф.Шопена
Музичні твори для створення активного й бадьорого робочого
настрою:
«Святкова увертюра» Д. Шостаковича
«Угорські танці» Й.Брамса
«Чардаш» Вітторіо Монті
Варіантом використання для корекції емоційного стану дітей може
бути запропоновано:
Активне прослуховування музичних творів:
Відтворення прослуханого музичного фрагмента за допомого
співу;
Відтворення під час слухання музичного твору того чи іншого
образу створеного композитором, або образу який виникає в уяві
під час слухання музики
Але – сучасні психологи застерігають, що музики неоднозначно впливає
на психічний розвиток дитини. Вона може бути як цілющою, так і згубно
впливати на дитину
Не будь – яка музика однаково корисна.
Цілющою вважається класична музика, духовна, а також
колокольний дзвін
Рок, естрадна музика підвищують нервову збудливість, викликають
дратівливість та знервованість
Рок музика діє на мозок дорослої людини – гальмує свідомість і
провокує людину на агресію.
Прослуховування однієї-двох естрадних композицій на день може
допомогти оптимізувати дитячий настрій. Однак тривале
прослуховування такої музики не є корисним.
«Музика, як казка, музика – жива,
І не треба серцю будь – які слова.
В музиці – найвищі, ніжні почуття.
В ній любов і туга, та саме життя.
Музика, як море, то штормить то ні.
Там знаходить серце рятівні вогні.
Музика, як сонце, гріє нам серця,
Їй нема початку і нема кінця.
І чого не зможеш словом досягти,
В музиці розкажеш щиру правду ти.»
Надія Красоткіна.