| | |
| зважа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зважа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зважа́ймо |
| 2 особа | зважа́й | зважа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зважа́тиму | зважа́тимемо, зважа́тимем |
| 2 особа | зважа́тимеш | зважа́тимете |
| 3 особа | зважа́тиме | зважа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зважа́ю | зважа́ємо, зважа́єм |
| 2 особа | зважа́єш | зважа́єте |
| 3 особа | зважа́є | зважа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зважа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зважа́в | зважа́ли |
| жін. р. | зважа́ла |
| сер. р. | зважа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зважа́вши |
