| зва́житися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (визначити свою вагу; бути зваженим) | ||
| Інфінітив | зва́житися, зва́житись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зва́жмося, зва́жмось | |
| 2 особа | зва́жся | зва́жтеся, зва́жтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зва́жуся, зва́жусь | зва́жимося, зва́жимось, зва́жимся |
| 2 особа | зва́жишся | зва́житеся, зва́житесь |
| 3 особа | зва́житься | зва́жаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зва́жився, зва́живсь | зва́жилися, зва́жились |
| жін.р. | зва́жилася, зва́жилась | |
| сер.р. | зва́жилося, зва́жилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зва́жившись | ||