| зва́жуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (визначати свою вагу; визначатися) | ||
| Інфінітив | зва́жуватися, зва́жуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зва́жуймося, зва́жуймось | |
| 2 особа | зва́жуйся, зва́жуйсь | зва́жуйтеся, зва́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зва́жуватимуся, зва́жуватимусь | зва́жуватимемося, зва́жуватимемось, зва́жуватимемся |
| 2 особа | зва́жуватимешся | зва́жуватиметеся, зва́жуватиметесь |
| 3 особа | зва́жуватиметься | зва́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зва́жуюся, зва́жуюсь | зва́жуємося, зва́жуємось, зва́жуємся |
| 2 особа | зва́жуєшся | зва́жуєтеся, зва́жуєтесь |
| 3 особа | зва́жується | зва́жуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зва́жуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зва́жувався, зва́жувавсь | зва́жувалися, зва́жувались |
| жін. р. | зва́жувалася, зва́жувалась | |
| сер. р. | зва́жувалося, зва́жувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зва́жувавшись | ||