| зви́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зви́дитися, зви́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зви́дитиметься | зви́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | зви́диться | зви́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зви́дячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зви́дився, зви́дивсь | зви́дилися, зви́дились |
| жін. р. | зви́дилася, зви́дилась | |
| сер. р. | зви́дилося, зви́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зви́дившись | ||