| зви́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зви́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зви́кнімо, зви́кнім | |
| 2 особа | зви́кни | зви́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зви́кну | зви́кнемо, зви́кнем |
| 2 особа | зви́кнеш | зви́кнете |
| 3 особа | зви́кне | зви́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | звик, зви́кнув | зви́кли, зви́кнули |
| жін.р. | зви́кла, зви́кнула | |
| сер.р. | зви́кло, зви́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| зви́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зви́кши, зви́кнувши | ||