звуковбирни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звуковбирни́й | звуковбирна́ | звуковбирне́ | звуковбирні́ |
родовий | звуковбирно́го | звуковбирно́ї | звуковбирно́го | звуковбирни́х |
давальний | звуковбирно́му | звуковбирні́й | звуковбирно́му | звуковбирни́м |
знахідний | звуковбирни́й | звуковбирну́ | звуковбирне́ | звуковбирні́ |
орудний | звуковбирни́м | звуковбирно́ю | звуковбирни́м | звуковбирни́ми |
місцевий | на/у звуковбирно́му, звуковбирні́м | на/у звуковбирні́й | на/у звуковбирно́му, звуковбирні́м | на/у звуковбирни́х |