| звукоглуші́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звукоглуші́ння | |
| родовий | звукоглуші́ння | |
| давальний | звукоглуші́нню | |
| знахідний | звукоглуші́ння | |
| орудний | звукоглуші́нням | |
| місцевий | на/у звукоглуші́нні, звукоглуші́нню | |
| кличний | звукоглуші́ння* |