звукозні́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звукозні́мний | звукозні́мна | звукозні́мне | звукозні́мні |
родовий | звукозні́много | звукозні́мної | звукозні́много | звукозні́мних |
давальний | звукозні́мному | звукозні́мній | звукозні́мному | звукозні́мним |
знахідний | звукозні́мний, звукозні́много | звукозні́мну | звукозні́мне | звукозні́мні, звукозні́мних |
орудний | звукозні́мним | звукозні́мною | звукозні́мним | звукозні́мними |
місцевий | на/у звукозні́мному, звукозні́мнім | на/у звукозні́мній | на/у звукозні́мному, звукозні́мнім | на/у звукозні́мних |