| звукопогли́нений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукопогли́нений | звукопогли́нена | звукопогли́нене | звукопогли́нені |
| родовий | звукопогли́неного | звукопогли́неної | звукопогли́неного | звукопогли́нених |
| давальний | звукопогли́неному | звукопогли́неній | звукопогли́неному | звукопогли́неним |
| знахідний | звукопогли́нений, звукопогли́неного | звукопогли́нену | звукопогли́нене | звукопогли́нені, звукопогли́нених |
| орудний | звукопогли́неним | звукопогли́неною | звукопогли́неним | звукопогли́неними |
| місцевий | на/у звукопогли́неному, звукопогли́ненім | на/у звукопогли́неній | на/у звукопогли́неному, звукопогли́ненім | на/у звукопогли́нених |