| | | | |
| звукопроникни́й – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | звукопроникни́й | звукопроникна́ | звукопроникне́ | звукопроникні́ |
| родовий | звукопроникно́го | звукопроникно́ї | звукопроникно́го | звукопроникни́х |
| давальний | звукопроникно́му | звукопроникні́й | звукопроникно́му | звукопроникни́м |
| знахідний | звукопроникни́й | звукопроникну́ | звукопроникне́ | звукопроникні́ |
| орудний | звукопроникни́м | звукопроникно́ю | звукопроникни́м | звукопроникни́ми |
| місцевий | на/у звукопроникно́му, звукопроникні́м | на/у звукопроникні́й | на/у звукопроникно́му, звукопроникні́м | на/у звукопроникни́х |
| | | | |
| [рідко] | | | | |
