| звукорозсі́ювання – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | звукорозсі́ювання | |
| родовий | звукорозсі́ювання | |
| давальний | звукорозсі́юванню | |
| знахідний | звукорозсі́ювання | |
| орудний | звукорозсі́юванням | |
| місцевий | на/у звукорозсі́юванні, звукорозсі́юванню | |
| кличний | звукорозсі́ювання* |