| звукофікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | звукофікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | звукофіку́ймо | |
| 2 особа | звукофіку́й | звукофіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | звукофікува́тиму | звукофікува́тимемо, звукофікува́тимем |
| 2 особа | звукофікува́тимеш | звукофікува́тимете |
| 3 особа | звукофікува́тиме | звукофікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | звукофіку́ю | звукофіку́ємо, звукофіку́єм |
| 2 особа | звукофіку́єш | звукофіку́єте |
| 3 особа | звукофіку́є | звукофіку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| звукофіку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | звукофікува́в | звукофікува́ли |
| жін. р. | звукофікува́ла | |
| сер. р. | звукофікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| звукофіко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| звукофіко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| звукофікува́вши | ||