| звукоізольо́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звукоізольо́ваний | звукоізольо́вана | звукоізольо́ване | звукоізольо́вані |
| родовий | звукоізольо́ваного | звукоізольо́ваної | звукоізольо́ваного | звукоізольо́ваних |
| давальний | звукоізольо́ваному | звукоізольо́ваній | звукоізольо́ваному | звукоізольо́ваним |
| знахідний | звукоізольо́ваний | звукоізольо́вану | звукоізольо́ване | звукоізольо́вані |
| орудний | звукоізольо́ваним | звукоізольо́ваною | звукоізольо́ваним | звукоізольо́ваними |
| місцевий | на/у звукоізольо́ваному, звукоізольо́ванім | на/у звукоізольо́ваній | на/у звукоізольо́ваному, звукоізольо́ванім | на/у звукоізольо́ваних |