| | |
| звільня́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (давати волю; робити вільним; позбавляти чогось обтяжливого) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | звільня́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | звільня́ймо |
| 2 особа | звільня́й | звільня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | звільня́тиму | звільня́тимемо, звільня́тимем |
| 2 особа | звільня́тимеш | звільня́тимете |
| 3 особа | звільня́тиме | звільня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | звільня́ю | звільня́ємо, звільня́єм |
| 2 особа | звільня́єш | звільня́єте |
| 3 особа | звільня́є | звільня́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| звільня́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | звільня́в | звільня́ли |
| жін. р. | звільня́ла |
| сер. р. | звільня́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| звільня́вши |
