| звіркува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | звіркува́тий | звіркува́та | звіркува́те | звіркува́ті |
| родовий | звіркува́того | звіркува́тої | звіркува́того | звіркува́тих |
| давальний | звіркува́тому | звіркува́тій | звіркува́тому | звіркува́тим |
| знахідний | звіркува́тий, звіркува́того | звіркува́ту | звіркува́те | звіркува́ті, звіркува́тих |
| орудний | звіркува́тим | звіркува́тою | звіркува́тим | звіркува́тими |
| місцевий | на/у звіркува́тому, звіркува́тім | на/у звіркува́тій | на/у звіркува́тому, звіркува́тім | на/у звіркува́тих |