| | |
| зві́рствувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зві́рствувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зві́рствуймо |
| 2 особа | зві́рствуй | зві́рствуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рствуватиму | зві́рствуватимемо, зві́рствуватимем |
| 2 особа | зві́рствуватимеш | зві́рствуватимете |
| 3 особа | зві́рствуватиме | зві́рствуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рствую | зві́рствуємо, зві́рствуєм |
| 2 особа | зві́рствуєш | зві́рствуєте |
| 3 особа | зві́рствує | зві́рствують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зві́рствуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зві́рствував | зві́рствували |
| жін. р. | зві́рствувала |
| сер. р. | зві́рствувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зві́рствувавши |
