| | |
| зві́рюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зві́рюватися, зві́рюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зві́рюймося, зві́рюймось |
| 2 особа | зві́рюйся, зві́рюйсь | зві́рюйтеся, зві́рюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рюватимуся, зві́рюватимусь | зві́рюватимемося, зві́рюватимемось, зві́рюватимемся |
| 2 особа | зві́рюватимешся | зві́рюватиметеся, зві́рюватиметесь |
| 3 особа | зві́рюватиметься | зві́рюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рююся, зві́рююсь | зві́рюємося, зві́рюємось, зві́рюємся |
| 2 особа | зві́рюєшся | зві́рюєтеся, зві́рюєтесь |
| 3 особа | зві́рюється | зві́рюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зві́рюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зві́рювався, зві́рювавсь | зві́рювалися, зві́рювались |
| жін. р. | зві́рювалася, зві́рювалась |
| сер. р. | зві́рювалося, зві́рювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зві́рювавшись |
