| | |
| зві́рювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зві́рювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зві́рюймо |
| 2 особа | зві́рюй | зві́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рюватиму | зві́рюватимемо, зві́рюватимем |
| 2 особа | зві́рюватимеш | зві́рюватимете |
| 3 особа | зві́рюватиме | зві́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зві́рюю | зві́рюємо, зві́рюєм |
| 2 особа | зві́рюєш | зві́рюєте |
| 3 особа | зві́рює | зві́рюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зві́рюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зві́рював | зві́рювали |
| жін. р. | зві́рювала |
| сер. р. | зві́рювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зві́рюваний |
| Безособова форма |
| зві́рювано |
| Дієприслівник |
| зві́рювавши |
