| | |
| зго́дитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (дати згоду) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зго́дитися, зго́дитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зго́дьмося, зго́дьмось |
| 2 особа | зго́дься | зго́дьтеся, зго́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зго́джуся, зго́джусь | зго́димося, зго́димось, зго́димся |
| 2 особа | зго́дишся | зго́дитеся, зго́дитесь |
| 3 особа | зго́диться | зго́дяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зго́дився, зго́дивсь | зго́дилися, зго́дились |
| жін.р. | зго́дилася, зго́дилась |
| сер.р. | зго́дилося, зго́дилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зго́дившись |
