| | |
| згукну́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | згукну́тися, згукну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | згукні́мося, згукні́мось, згукні́мся |
| 2 особа | згукни́ся, згукни́сь | згукні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | згукну́ся, згукну́сь | згукнемо́ся, згукнемо́сь, згукне́мся |
| 2 особа | згукне́шся | згукнете́ся, згукнете́сь |
| 3 особа | згукне́ться | згукну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | згукну́вся, згукну́всь | згукну́лися, згукну́лись |
| жін.р. | згукну́лася, згукну́лась |
| сер.р. | згукну́лося, згукну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| згукну́вшись |
