| | |
| здава́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (визнавати себе переможеним; покладатися; посилатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | здава́тися, здава́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | здава́ймося, здава́ймось |
| 2 особа | здава́йся | здава́йтеся, здава́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | здава́тимуся, здава́тимусь | здава́тимемося, здава́тимемось, здава́тимемся |
| 2 особа | здава́тимешся | здава́тиметеся, здава́тиметесь |
| 3 особа | здава́тиметься | здава́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | здаю́ся, здаю́сь | здаємо́ся, здаємо́сь, здає́мся |
| 2 особа | здає́шся | здаєте́ся, здаєте́сь |
| 3 особа | здає́ться | здаю́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| здаючи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | здава́вся, здава́всь | здава́лися, здава́лись |
| жін. р. | здава́лася, здава́лась |
| сер. р. | здава́лося, здава́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| здава́вшись |
