здиво́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | здиво́ваний | здиво́вана | здиво́ване | здиво́вані |
родовий | здиво́ваного | здиво́ваної | здиво́ваного | здиво́ваних |
давальний | здиво́ваному | здиво́ваній | здиво́ваному | здиво́ваним |
знахідний | здиво́ваний, здиво́ваного | здиво́вану | здиво́ване | здиво́вані, здиво́ваних |
орудний | здиво́ваним | здиво́ваною | здиво́ваним | здиво́ваними |
місцевий | на/у здиво́ваному, здиво́ванім | на/у здиво́ваній | на/у здиво́ваному, здиво́ванім | на/у здиво́ваних |