| зимови́к1 – іменник чоловічого роду, істота | ||
| (той, хто залишається зимувати де-небудь) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зимови́к | зимовики́ |
| родовий | зимовика́ | зимовикі́в |
| давальний | зимовико́ві, зимовику́ | зимовика́м |
| знахідний | зимовика́ | зимовикі́в |
| орудний | зимовико́м | зимовика́ми |
| місцевий | на/у зимовико́ві, зимовику́ | на/у зимовика́х |
| кличний | зимовику́ | зимовики́ |