| зни́шкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зни́шкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зни́шкнімо, зни́шкнім | |
| 2 особа | зни́шкни | зни́шкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зни́шкну | зни́шкнемо, зни́шкнем |
| 2 особа | зни́шкнеш | зни́шкнете |
| 3 особа | зни́шкне | зни́шкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | знишк, зни́шкнув | зни́шкли, зни́шкнули |
| жін.р. | зни́шкла, зни́шкнула | |
| сер.р. | зни́шкло, зни́шкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зни́шкши, зни́шкнувши | ||