| | |
| зноси́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (ставати старим; виснажуватися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зноси́тися, зноси́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зносі́мося, зносі́мось, зносі́мся |
| 2 особа | зноси́ся, зноси́сь | зносі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зношу́ся, зношу́сь | зно́симося, зно́симось, зно́симся |
| 2 особа | зно́сишся | зно́ситеся, зно́ситесь |
| 3 особа | зно́ситься | зно́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | зноси́вся, зноси́всь | зноси́лися, зноси́лись |
| жін.р. | зноси́лася, зноси́лась |
| сер.р. | зноси́лося, зноси́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зноси́вшись |
