| зну́ди́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | зну́ди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | знуді́мо, знуді́м, зну́дьмо | |
| 2 особа | знуди́, знудь | знуді́ть, зну́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зну́джу́ | зну́димо, зну́дим |
| 2 особа | зну́диш | зну́дите |
| 3 особа | зну́дить | зну́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зну́ди́в | зну́ди́ли |
| жін.р. | зну́ди́ла | |
| сер.р. | зну́ди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зну́джений | ||
| Безособова форма | ||
| зну́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| зну́ди́вши | ||