| зніякові́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зніякові́лий | зніякові́ла | зніякові́ле | зніякові́лі |
| родовий | зніякові́лого | зніякові́лої | зніякові́лого | зніякові́лих |
| давальний | зніякові́лому | зніякові́лій | зніякові́лому | зніякові́лим |
| знахідний | зніякові́лий, зніякові́лого | зніякові́лу | зніякові́ле | зніякові́лі, зніякові́лих |
| орудний | зніякові́лим | зніякові́лою | зніякові́лим | зніякові́лими |
| місцевий | на/у зніякові́лому, зніякові́лім | на/у зніякові́лій | на/у зніякові́лому, зніякові́лім | на/у зніякові́лих |