| зру́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зру́чний | зру́чна | зру́чне | зру́чні |
| родовий | зру́чного | зру́чної | зру́чного | зру́чних |
| давальний | зру́чному | зру́чній | зру́чному | зру́чним |
| знахідний | зру́чний, зру́чного | зру́чну | зру́чне | зру́чні, зру́чних |
| орудний | зру́чним | зру́чною | зру́чним | зру́чними |
| місцевий | на/у зру́чному, зру́чнім | на/у зру́чній | на/у зру́чному, зру́чнім | на/у зру́чних |