| зуби́льце – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зуби́льце | зуби́льця |
| родовий | зуби́льця | зуби́лець |
| давальний | зуби́льцю | зуби́льцям |
| знахідний | зуби́льце | зуби́льця |
| орудний | зуби́льцем | зуби́льцями |
| місцевий | на/у зуби́льці, зуби́льцю | на/у зуби́льцях |
| кличний | зуби́льце* | зуби́льця* |