| зубо́жений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зубо́жений | зубо́жена | зубо́жене | зубо́жені |
| родовий | зубо́женого | зубо́женої | зубо́женого | зубо́жених |
| давальний | зубо́женому | зубо́женій | зубо́женому | зубо́женим |
| знахідний | зубо́жений, зубо́женого | зубо́жену | зубо́жене | зубо́жені, зубо́жених |
| орудний | зубо́женим | зубо́женою | зубо́женим | зубо́женими |
| місцевий | на/у зубо́женому, зубо́женім | на/у зубо́женій | на/у зубо́женому, зубо́женім | на/у зубо́жених |